Словник української мови (1937)/гуркота
◀ гуркнути | Словник української мови Г гуркота |
гуркотати ▶ |
|
Гурко́та́, ти, ж. 1) = Гуркіт. 2) Мурлыкание. А на кота — гуркота, а на діти — дрімота. Мет. 3.
◀ гуркнути | Словник української мови Борис Грінченко Г гуркота |
гуркотати ▶ |
|
Словник української мови — Г
гуркота
Борис Грінченко
1937
Гурко́та́, ти, ж. 1) = Гуркіт. 2) Мурлыкание. А на кота — гуркота, а на діти — дрімота. Мет. 3.