Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гонкий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гонки́й, а́, е́. 1) = Гінкий. Тонка, гонка ще й висока, листям широка. Грин. III. 199. 2) Быстрый (о лошади). Коні гонкі як вітер. Рк. Левиц.