Словник української мови
Борис Грінченко
Г
голоруч
Київ: Соцеквидав України, 1937

Голору́ч, нар. 1) Голыми руками. Вхопив жарину голоруч. 2) С пустыми руками. Хто ж продасть, як піду я голоруч? дайте грошей. Каменец. у.