Словник української мови (1937)/голоп'ятий

by Борис Грінченко

◀ голопуцьок

Словник української мови Борис Грінченко Г голоп'ятий

голоруч ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Голоп'я́тий, а, е. С голыми пятками, в рваных, без подошв сапогах; переносно: бедняк. Було як на полювання їде, то біля його панів та панків голоп'ятих, таких, що йде в чоботях, а пучки на піску й знать, — сила. О. 1862. V. 105.