Словник української мови (1937)/відчаяка
◀ відчахнутися | Словник української мови В відчаяка |
відчепити ▶ |
|
Відчая́ка, ки, об. Отчаянный, отчаянная. Був такий одчаяка, що без кінця. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
◀ відчахнутися | Словник української мови Борис Грінченко В відчаяка |
відчепити ▶ |
|
Словник української мови — В
відчаяка
Борис Грінченко
1937
Відчая́ка, ки, об. Отчаянный, отчаянная. Був такий одчаяка, що без кінця. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.