Словник української мови (1937)/відчахнутися

by Борис Грінченко

◀ відчахнути

Словник української мови Борис Грінченко В відчахнутися

відчаяка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відчахну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Отделиться; отколоться (о ветвях). Оженив сина, а він і одчахнувсь — пішов жити до тестя. НВолын. у. От шкода! Яка гарна гілка відчахнулась. Харьк.