Словник української мови (1937)/відчепити
| ◀ відчаяка | Словник української мови В відчепити |
відчепляти ▶ |
|
Відчепи́ти, ся. См. Відчепляти, ся.
| ◀ відчаяка | Словник української мови Борис Грінченко В відчепити |
відчепляти ▶ |
|
Словник української мови — В
відчепити
Борис Грінченко
1937
Відчепи́ти, ся. См. Відчепляти, ся.