Словник української мови (1937)/відхідний
| ◀ відхідливий | Словник української мови В відхідний |
відхідник ▶ |
|
Відхі́дний, а, е. Прощальный, даваемый на отходе. Обід відхідний. Чуб. Дали мені відхідного коня вороного, дівчинонька хустиночку спід злота самого. Мет. 23.