Словник української мови (1937)/відхідливий

by Борис Грінченко

◀ відхід

Словник української мови Борис Грінченко В відхідливий

відхідний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відхі́дливий, а, е. Легко успокаивающийся, отходчивый. Він хоч сердитий, та відхідливий. Серце в мене було одхідливе: я про все й забуду. Г. Барв. 273.