Словник української мови (1937)/відхідник
◀ відхідний | Словник української мови В відхідник |
відхлинути ▶ |
|
Відхі́дник, ка, м. Задний проход. Входить в живіт і відходить в одхідник, очищаючи всяку душу. Єв. Мр. VII. 19.
◀ відхідний | Словник української мови Борис Грінченко В відхідник |
відхлинути ▶ |
|
Словник української мови — В
відхідник
Борис Грінченко
1937
Відхі́дник, ка, м. Задний проход. Входить в живіт і відходить в одхідник, очищаючи всяку душу. Єв. Мр. VII. 19.