Словник української мови (1937)/відучити
| ◀ відучатися | Словник української мови В відучити |
відучувати ▶ |
|
Відучи́ти, ся. См. Відучувати, ся.
| ◀ відучатися | Словник української мови Борис Грінченко В відучити |
відучувати ▶ |
|
Словник української мови — В
відучити
Борис Грінченко
1937
Відучи́ти, ся. См. Відучувати, ся.