Словник української мови (1937)/відучувати
| ◀ відучити | Словник української мови В відучувати |
відучуватися ▶ |
|
Віду́ч(ув)а́ти, ча́ю (чую), єш, сов. в. відучи́ти, чу́, чиш, гл. Отучать, отучить.
| ◀ відучити | Словник української мови Борис Грінченко В відучувати |
відучуватися ▶ |
|
Словник української мови — В
відучувати
Борис Грінченко
1937
Віду́ч(ув)а́ти, ча́ю (чую), єш, сов. в. відучи́ти, чу́, чиш, гл. Отучать, отучить.