Словник української мови (1937)/відучатися
◀ відучати | Словник української мови В відучатися |
відучити ▶ |
|
Віду́ч(ув)а́тися, ча́юся (чуюся), єшся, сов. в. відучи́тися, чу́ся, чишся, гл. Отучиваться, отучиться.
◀ відучати | Словник української мови Борис Грінченко В відучатися |
відучити ▶ |
|
Словник української мови — В
відучатися
Борис Грінченко
1937
Віду́ч(ув)а́тися, ча́юся (чуюся), єшся, сов. в. відучи́тися, чу́ся, чишся, гл. Отучиваться, отучиться.