Словник української мови (1937)/відпрядати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відпрядати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відпряда́ти, да́ю, єш, сов. в. відпря́сти, пряду́, де́ш, гл. Прясть в отплату за что, отрабатывать, отработать прядением. Сестро моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? Грин. III. 399. Хто мені буде чужі мітки одпрядать? Мил. 219.