Словник української мови (1937)/відпрягати
| ◀ відпрошуватися | Словник української мови В відпрягати |
відпрядати ▶ |
|
Відпряга́ти, га́ю, єш, сов. в. відпрягти́, жу́, же́ш, гл. Отпрягать, отпрячь. Відпрягли коней. Стор. II. 97.
| ◀ відпрошуватися | Словник української мови Борис Грінченко В відпрягати |
відпрядати ▶ |
|
Словник української мови — В
відпрягати
Борис Грінченко
1937
Відпряга́ти, га́ю, єш, сов. в. відпрягти́, жу́, же́ш, гл. Отпрягать, отпрячь. Відпрягли коней. Стор. II. 97.