Словник української мови (1937)/відпроторити
◀ відпросити | Словник української мови В відпроторити |
відпроторитися ▶ |
|
Відпрото́рити, рю, риш, гл. Отправить, отпровадить.
◀ відпросити | Словник української мови Борис Грінченко В відпроторити |
відпроторитися ▶ |
|
Словник української мови — В
відпроторити
Борис Грінченко
1937
Відпрото́рити, рю, риш, гл. Отправить, отпровадить.