Словник української мови (1937)/відпроторитися

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відпроторитися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відпрото́ритися, рюся, ришся, гл. Отстраниться. Батько заможний, дак вона зараз і відпроторилась од нас: ми вже їй не рівня. Г. Барв. 121.