Словник української мови (1937)/відговорювати
◀ відговорити | Словник української мови В відговорювати |
відговорюватися ▶ |
|
Відгово́рювати, рюю, єш, відговоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. відговори́ти, рю́, риш, гл. Отговаривать, отговорить. Як став одговорювать, так одговорив. Рудч. Ск. II. 74.