Словник української мови (1937)/відговорюватися

by Борис Грінченко

◀ відговорювати

Словник української мови Борис Грінченко В відговорюватися

відговоряти ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відгово́рюватися, рююся, єшся, сов. в. відговори́тися, рю́ся, ришся, гл. Отговариваться, отговориться, отвечать, ответить. Була слава, була слава, стали й поговори… я за славу сама стану, та й одговорюся. Мил. 75.