Словник української мови (1937)/відговорити
◀ відговітися | Словник української мови В відговорити |
відговорювати ▶ |
|
Відговори́ти, ся. См. Відговорювати, ся.
◀ відговітися | Словник української мови Борис Грінченко В відговорити |
відговорювати ▶ |
|
Словник української мови — В
відговорити
Борис Грінченко
1937
Відговори́ти, ся. См. Відговорювати, ся.