Словник української мови (1937)/відвічно
◀ відвічний | Словник української мови В відвічно |
відвіювати ▶ |
|
Відві́чно, нар. От века, вечно.
◀ відвічний | Словник української мови Борис Грінченко В відвічно |
відвіювати ▶ |
|
Словник української мови — В
відвічно
Борис Грінченко
1937
Відві́чно, нар. От века, вечно.