Словник української мови (1937)/ворик
◀ ворга | Словник української мови В ворик |
ворина ▶ |
|
Во́рик, ка, м. Ум. от вір 3. Жеребчик. Шух. I. 211.
◀ ворга | Словник української мови Борис Грінченко В ворик |
ворина ▶ |
|
Словник української мови — В
ворик
Борис Грінченко
1937
Во́рик, ка, м. Ум. от вір 3. Жеребчик. Шух. I. 211.