Словник української мови (1937)/виштурити
| ◀ виштрикнути | Словник української мови В виштурити |
виштуркати ▶ |
|
Ви́штурити, рю, риш, гл. = Виштирити. Насилу виштурила надвір, щоб хоч провітривсь трохи.
| ◀ виштрикнути | Словник української мови Борис Грінченко В виштурити |
виштуркати ▶ |
|
Словник української мови — В
виштурити
Борис Грінченко
1937
Ви́штурити, рю, риш, гл. = Виштирити. Насилу виштурила надвір, щоб хоч провітривсь трохи.