Словник української мови (1937)/виштурити

Словник української мови
Борис Грінченко
В
виштурити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́штурити, рю, риш, гл. = Виштирити. Насилу виштурила надвір, щоб хоч провітривсь трохи.