Словник української мови (1937)/виштирити

Словник української мови
Борис Грінченко
В
виштирити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́штирити, рю, риш, гл. Выпроводить, выгнать. Я таки його виштирила з хати. Лебед. у.