Словник української мови (1937)/виштуркати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
виштуркати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́штуркати, каю, єш, гл. 1) = Виштрикнути. Хотів ся перекрасти, та собі очі виштуркав. Ном. № 6568. 2) Вытолкать.