Словник української мови (1937)/випручати
◀ випруджувати | Словник української мови В випручати |
випручувати ▶ |
|
Ви́пручати, ся. См. Випручувати, ся.
◀ випруджувати | Словник української мови Борис Грінченко В випручати |
випручувати ▶ |
|
Словник української мови — В
випручати
Борис Грінченко
1937
Ви́пручати, ся. См. Випручувати, ся.