Словник української мови (1937)/випростати
◀ випросити | Словник української мови В випростати |
випростувати ▶ |
|
Ви́простати, ся. См. Випростувати, ся.
◀ випросити | Словник української мови Борис Грінченко В випростати |
випростувати ▶ |
|
Словник української мови — В
випростати
Борис Грінченко
1937
Ви́простати, ся. См. Випростувати, ся.