Словник української мови (1937)/випросити
| ◀ випродувати | Словник української мови В випросити |
випростати ▶ |
|
Ви́просити, ся. См. Випро́шувати, ся.
| ◀ випродувати | Словник української мови Борис Грінченко В випросити |
випростати ▶ |
|
Словник української мови — В
випросити
Борис Грінченко
1937
Ви́просити, ся. См. Випро́шувати, ся.