Словник української мови (1937)/випрошувати

by Борис Грінченко

◀ випрохуватися

Словник української мови Борис Грінченко В випрошувати

випрошуватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Випро́шувати, шую, єш, сов. в. ви́просити, шу, сиш, гл. Выпрашивать, выпросить. Тим тільки й живе, що випросить шматок хліба. Рудч. Ск. II. 162.