Словник української мови (1937)/виорюватися
◀ виорювати | Словник української мови В виорюватися |
випадати ▶ |
|
Вио́рюватися, рююся, єшся, сов. в. ви́оратися, рюся, решся, гл. Находиться, найтись в земле при пахании. Виорюються барз із землі хрущі. Вх. Уг. 230.