Словник української мови (1937)/винянчити
◀ винюхувати | Словник української мови В винянчити |
винянчитися ▶ |
|
Ви́нянчити, чу, чиш, гл. Выняньчить.
◀ винюхувати | Словник української мови Борис Грінченко В винянчити |
винянчитися ▶ |
|
Словник української мови — В
винянчити
Борис Грінченко
1937
Ви́нянчити, чу, чиш, гл. Выняньчить.