Словник української мови (1937)/винюхувати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
винюхувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Виню́хувати, ую, єш, сов. в. ви́нюхати, хаю, єш, гл. 1) Вынюхивать, вынюхать. Табаки ріжок винюхала. О. 1862. IX. 123. Мнж. 59. 2) Пронюхивать, пронюхать.