Словник української мови (1937)/винянчитися
◀ винянчити | Словник української мови В винянчитися |
винятковий ▶ |
|
Ви́нянчитися, чуся, чишся, гл. Вынянчиться.
◀ винянчити | Словник української мови Борис Грінченко В винянчитися |
винятковий ▶ |
|
Словник української мови — В
винянчитися
Борис Грінченко
1937
Ви́нянчитися, чуся, чишся, гл. Вынянчиться.