Словник української мови (1937)/вилущувати

by Борис Грінченко

◀ вилущити

Словник української мови Борис Грінченко В вилущувати

вилущуватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вилу́щувати, щую, єш, сов. в. ви́лущити, щу, щиш, гл. 1) Вышелушивать, вишелушить. 2) Истреблять, истребить. Вони вилущать усе твоє військо. Стор. I. 81.