Словник української мови (1937)/вилущуватися
◀ вилущувати | Словник української мови В вилущуватися |
виль! ▶ |
|
Вилу́щуватися, щуюся, єшся, сов. в. ви́лущитися, щуся, щишся, гл. Вышелушиваться, вышелушиться. Глянь, як гарно оріхи вилущуються. Харьк.
◀ вилущувати | Словник української мови Борис Грінченко В вилущуватися |
виль! ▶ |
|
Словник української мови — В
вилущуватися
Борис Грінченко
1937
Вилу́щуватися, щуюся, єшся, сов. в. ви́лущитися, щуся, щишся, гл. Вышелушиваться, вышелушиться. Глянь, як гарно оріхи вилущуються. Харьк.