Словник української мови (1937)/вилущити
◀ вилушок | Словник української мови В вилущити |
вилущувати ▶ |
|
Ви́лущити, ся. См. Вилущувати, ся.
◀ вилушок | Словник української мови Борис Грінченко В вилущити |
вилущувати ▶ |
|
Словник української мови — В
вилущити
Борис Грінченко
1937
Ви́лущити, ся. См. Вилущувати, ся.