Словник української мови (1937)/вивідати
◀ вивід | Словник української мови В вивідати |
вивідець ▶ |
|
Ви́відати. См. Вивідувати.
◀ вивід | Словник української мови Борис Грінченко В вивідати |
вивідець ▶ |
|
Словник української мови — В
вивідати
Борис Грінченко
1937
Ви́відати. См. Вивідувати.