Словник української мови (1937)/виважати
| ◀ вивадити | Словник української мови В виважати |
виважити ▶ |
|
Виважа́ти, жаю, єш, гл. = Виважувати. Довго пані виважала, поки зважилась. МВ. II. 34.
| ◀ вивадити | Словник української мови Борис Грінченко В виважати |
виважити ▶ |
|
Словник української мови — В
виважати
Борис Грінченко
1937
Виважа́ти, жаю, єш, гл. = Виважувати. Довго пані виважала, поки зважилась. МВ. II. 34.