Словник української мови (1937)/вивадити

< Словник української мови (1937)

◀ вивагом

Словник української мови
Борис Грінченко
В
вивадити

виважати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́вадити, джу, диш, гл. Выпрячь. Мусив коні вивадити. Вх. Лем. 397.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/вивадити&oldid=570203