Словник української мови (1937)/вибавити
| ◀ вибава | Словник української мови В вибавити |
вибавлення ▶ |
|
Ви́бавити, ся. См. Вибавляти, ся.
| ◀ вибава | Словник української мови Борис Грінченко В вибавити |
вибавлення ▶ |
|
Словник української мови — В
вибавити
Борис Грінченко
1937
Ви́бавити, ся. См. Вибавляти, ся.