Словник української мови (1937)/вибабити
| ◀ ви | Словник української мови В вибабити |
вибава ▶ |
|
Ви́бабити, блю, биш, гл. 1) Принять (детей; о повитухе). Я в тебе усіх дітей вибабила. 2) Заработать акушерством.
| ◀ ви | Словник української мови Борис Грінченко В вибабити |
вибава ▶ |
|
Словник української мови — В
вибабити
Борис Грінченко
1937
Ви́бабити, блю, биш, гл. 1) Принять (детей; о повитухе). Я в тебе усіх дітей вибабила. 2) Заработать акушерством.