Словник української мови (1937)/вередитися
| ◀ вередити | Словник української мови В вередитися |
вередій ▶ |
|
Вереди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. Чваниться. Як ся вередит богацький син: убрався як пан. Вх. Зн. 6.
| ◀ вередити | Словник української мови Борис Грінченко В вередитися |
вередій ▶ |
|
Словник української мови — В
вередитися
Борис Грінченко
1937
Вереди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. Чваниться. Як ся вередит богацький син: убрався як пан. Вх. Зн. 6.