Словник української мови (1937)/вандрівка
◀ вандрівець | Словник української мови В вандрівка |
вандрівний ▶ |
|
Вандрі́вка, ки, ж. = Мандрівка. Фр. Пр. 136. Ой заберу діти в торбу, піду на вандрівку. Гол.
◀ вандрівець | Словник української мови Борис Грінченко В вандрівка |
вандрівний ▶ |
|
Словник української мови — В
вандрівка
Борис Грінченко
1937
Вандрі́вка, ки, ж. = Мандрівка. Фр. Пр. 136. Ой заберу діти в торбу, піду на вандрівку. Гол.