Словник української мови (1937)/вандрівний
| ◀ вандрівка | Словник української мови В вандрівний |
вандрівник ▶ |
|
Вандрі́вний, а, е = Мандрівний. Желех. Вандро́вний чоловік: усе вандрує… Фр. Пр. 136.
| ◀ вандрівка | Словник української мови Борис Грінченко В вандрівний |
вандрівник ▶ |
|
Словник української мови — В
вандрівний
Борис Грінченко
1937
Вандрі́вний, а, е = Мандрівний. Желех. Вандро́вний чоловік: усе вандрує… Фр. Пр. 136.