Словник української мови (1937)/вандрівець
| ◀ вандри | Словник української мови В вандрівець |
вандрівка ▶ |
|
Вандрі́ве́ць, вця́, м. = Мандрівець. Желех.
| ◀ вандри | Словник української мови Борис Грінченко В вандрівець |
вандрівка ▶ |
|
Словник української мови — В
вандрівець
Борис Грінченко
1937
Вандрі́ве́ць, вця́, м. = Мандрівець. Желех.