Словник української мови (1937)/бідкуватися
| ◀ бідкувати | Словник української мови Б бідкуватися |
бідний ▶ |
|
Бідкува́тися, ку́юся, єшся, гл. = Бідкатися. А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні. Пирят. у.
| ◀ бідкувати | Словник української мови Борис Грінченко Б бідкуватися |
бідний ▶ |
|
Словник української мови — Б
бідкуватися
Борис Грінченко
1937
Бідкува́тися, ку́юся, єшся, гл. = Бідкатися. А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні. Пирят. у.