Словник української мови (1937)/борозенний

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
борозенний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Борозе́нний, а, е. — віл. Бык, во время пахания ходящий с правой стороны, т. е. по борозде. Ном. № 10015. Купити, бач, треба до п'ятої пари борозенного та дійну корову з телям. Кв.