Словник української мови (1937)/блискотливий

< Словник української мови (1937)

◀ блискотіти

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блискотливий

блискучий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Блискотли́вий, а, е. Сверкающий, блестящий. Желех.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/блискотливий&oldid=553183