Словник української мови (1937)/безгласний
◀ безвухий | Словник української мови Б безгласний |
безглуздий ▶ |
|
Безгла́сний, а, е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.
◀ безвухий | Словник української мови Борис Грінченко Б безгласний |
безглуздий ▶ |
|
Словник української мови — Б
безгласний
Борис Грінченко
1937
Безгла́сний, а, е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.