Словник української мови (1937)/безглуздий

by Борис Грінченко

◀ безгласний

Словник української мови Борис Грінченко Б безглуздий

безглуздіти ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безглу́здий, а, е. Бестолковий, безмозглый, бессмысленный. Левиц. I. 257. Безглуздий як синиця. Посл.